“Рябко, і дощ, і з вітром цвіт”

Рябко, і дощ, і з вітром цвіт,

І мамалиґа, й небо з богом,

І пізній розум з ранніх літ,

І ранні рани за порогом.

Усе, усе, усе — для битви!

В часи страждань, болінь, жалю

Я повен першої молитви:

Свободи тінь в душі ловлю.

Червоний місяць аж горить,

З діброви хмара виступає,

І світ на груди наступає

Моїй тривозі-полетить!..

А полетить. Бо манна з неба

Не падає і не впаде.

Нам дуже й дужче жити треба —

Свобода в нас і — з нас іде!

1964