Сам на сам із совістю

Не звинувачую нікого.

Ви гарні люди! Я - слабкий!

Пробачте всі, заради Бога

За те, що я сумний такий.

Від серця всього вибачаюсь,

За те, що часто вам брешу.

Коли так широко всміхаюсь,

Насправді в горлі ком ношу.

Душа ховається за хамством

І я не хочу цього рабства!

Та лізе в голову сумне!

Навчіть сміятися мене!

Надайте поміч брехуну,

А я, клянусь, не обману!