Самотні думи

Минають ночі,

Горять зірки, сумують очі.

Це все про нас,

І все не вічне,

Уходять з часом почуття.

Незбутні мрії нас шукали,

Десь там, у тиші,

Серед солодких спогадів і слів,

Тужили ми у двох,

І кожен про своє гадав нещастя.

А що для вас є сни?

Спитали неминучі дні.

У нас були два різних слова,

У нас були чужі думки.