Сцена

Чому я ніколи не можу бути першим?

Хоча би другим, мені вже буде легше,

Чому світ не сприймає те, що я роблю,

Мої старання, праці, те що я люблю!

Колись вони мене зрозуміють, буде пізно,

Я буду ігнорувати, висміювати їх грізно!

Я не потребуватиму розуміння від них.

Бо я пішов у світ, так сказати притих...

Не побачите ви мене, як мріяв колись я!

На великій сцені, в очах глядача,

Не буду стояти, тримаючи гітару, співати,

Тому що, я не такий як інші, дозвольте мені встати.