Щемить

By Марта Яцишин

Щемить

Written 2022-02-18

Щемить

Ще мить

З тобою - зі мною

У вічності

Я спробую

Бути живішою,

Я спробую

Стати щасливою.

За втратами

Ліку немає,

І ліків нема

Від відчаю.

Тебе по крихтах

Збираю.

Себе будую,

Латаю ниткою.

За місцем квітучим

Я спрагла є,

Шукаю комірку

З тюльпанами.

Як скоро

Весна із зеленими

Шатами

На п’яти зимі

Наступатиме...

Духмяний і п’яний,

Травою увінчаний

Тримаєш свій човен

Шукаєш причалу.

Хіба я - та,

що була тобі

Обіцяна?

Чи ти бачив

Наші долоні разом?

У сні, на яву,

Хоча б на одній

Картині...

В розмові,

У пісні, чи може баладі?

Чи були з тобою

Ми разом

Зібрані,

Чи то інші очі

Тебе вивчали?

Щиро і мило,

Відкрито,

Правдиво

Як вмію, як знаю

Не буду вже іншою.

Сьогодні стою,

Ще мить вистою.

Зазвичай, ти знаєш,

Просто втікаю.

Зникаю, за обрій

Несусь птицею,

А там десь

Крила собі складаю.

Ще мить я

Залишусь тут,

Вистою...

Хоч це так прикро буває,

Я знаю.

Солоним повітрям,

Прісним

Присмаком.

Зі мною - з тобою

У вічності

Ще мить

Щемить