Село

By Богдан-Ігор Антонич

Застрягло сонце між два клени,

димить обвіяна рілля,

і піль коловорот зелений

довкола сонця закружляв.

Ріка мов пояс; лісу смуга;

мов повінь, трави піднялись.

І знову йде молебень плуга,

де війни віяли колись.

12 березня 1935