Сем'юел Дейніел "Сонет ХХV: "І все ж не можу"

І, все ж злет я не можу осудити,

Чи за бажання злету ввись, винити;

Ризик для насолоди вверх злетіти

При спаді більшу честь буде чинити.

Бо хто свій крам від моря вод не береже?

Загроза має честь, долю-великі плани,

За ними- слава, на чолі- мужність лише.

І, хоч учи`н не завше тим самим зостане,

Достатньо те, що гонор не втрачає шани.

І, підлий наглядач, кого ница Безпека береже,

Живе без честі, вмирає безіменним,

Й приречений на вічний сон у темряві лише.

І тому, Діліє, для мене не неслава,

Що намагався, та не здобув слави.

переклад з англійської- Івана Петришина

https://poetandpoem.com/Samuel-Daniel/Sonnet-XXXV-And-Yet-I-Cannot