Семен

У парку що зовсім трошки схожий на сквер,

проживав старовір, Семен.

Мабуть перше що видавало в ньому його,

було ім'я.

Від нього віяло:

самогоном,

підпільними балачками про політику,

та на якусь знижку купоном.

Також як і всі старовіри,

він не сприймав критику.

Його вона пронизала до:

кісток капілярів і судин.

Але більше його турбували,

метаморфоза та часу плин.

Відчуваючи себе немов титан,

що однією рукою тримає час, а іншою зміни,

він роздирав зв'язки людимі

що йдуть за ними.

Для нього, це все, було настільки важливо,

що живучи у парку,

що зовсім трохи схожий на сквер,

Він і помер.