СЕРЦЕ ЛІТА (Місяць Липень)

Липень вправно та зухвало стоголо́сий взяв акорд,

Грозові дощі та спека небувалий б"ють рекорд!

Аж до дна вода прогрілась у озерах та річка́х,

Смажить він нещадно спини людям всім, що просто жах!

Ось такий спекотний Липень у права свої вступив,

І відразу спритно й жваво літо навпіл розділив.

Як воло́дар по хазяйськи він крокує по землі,

Придивляється, як спіє хлібний ко́лос на стеблі.

Чи достатньо спілих ягід та грибочків у лісах,

Як прохо́дить косови́ця на галя́вах та лугах.

На зелених пасови́щах не пожу́хла чи трава,

Щоб худоба круторо́га угодо́вана була!

Носиться, як угорілий по землі із краю в край,

На горо́дах і в садочках він пильнує урожай.

Спіє вишня та порічка, зацвіла вже лобода,

Землі купку підіймає вже картопля молода.

Пече сонце, наче в пеклі, аж потріскалась земля,

Тут-же сильний гуркіт грому уже чути звіддаля,

Отак Липень постарався та негоду нам наслав,

Проливним дощем та вітром в полі жито поваляв.

Недарма́ в народі кажуть, місяць Липень-не простак,

Запальни́й характер має й на сюрпризи він мастак!

Погребець пустий сумує.... Ой, біда та й годі!

А врожай ще тільки стигне в полі й на городі!

Зацвіли вже пишно липи у гаю, побіля хат,

Вітер по окрузі носить їх п"янющий аромат.

Цвіт густий аж золотиться, бджоли весело гудуть,

З квіточок нектар збирають та й до вуликів несуть.

Нічка стала трохи більша, а день меншати почав,

Пора в лузі назбирати в"язку лікувальних трав.

Липень це вершина літа, його серце та зеніт,

Весело його стрічає та радіє цілий світ!