Серце то вільне, а доступ закритий

By Штігер Роман

по закінченню будь-якої історії

ми лічимо дні покалічені до народження нової

як перелітні птахи завжди хочемо

хоч колись полетіти із клітки у вирій

і бути вільними знову

не зробивши ніякого злочину

це добре що хоч віримо в це

бо серце то вільне а доступ закритий нажаль

шукаємо нових подій і вражень

хоч навмисно нас поглядом жалять

і словами інколи дражнять але то пусте

відпускаємо цей сьогоднішній ранок

і ніби ще рани не кровоточать аж надто

але всерівно ідемо поважно

крізь натовп людей

не зронивши зворотнього погляду

промовисто кажемо

та пішло воно все!

стискаємо міцно уламки майбутнього

і літери ліпимо разом у купу

одягаємо одяг зім’ятий і дутий

проводжаючи гвалтуємо дні от перший і другий

одним пострілом вбиваємо кожного

ми просто дорослішати хочемо майбутнє пророчачи

не дивлячись у очі простому прохожому

просто проходимо

просто вмираємо

навмисно довіряємось але вже не кожному

втрачаючи ми знову знаходимо!

бо серце то вільне

а йому ж то жити хочеться