Серця штори

Що тобі каже не мапі море?

Яка самотна у присмерк постать!

Вирисуються у пітьмі твори —

Тоді поїдем у гості.

До рідних скель через степи і гори,

Через Азію по веселій лінії.

А тепер… Затули серця штори,

Не буди туги осінньої.

***