Сергійку

Не обіцяй мені світанків без дощу,

Не малюй майбутнє в рожевім тумані.

Я вже не дівчинка — я мовчу, коли болить,

І вірю не словам, а в щирі старання.

Кохання — це не жар, що згорає вмить,

Це вогник у вікні, що світить крізь зиму.

Це коли мовчання між двома

Теж звучить, як музика без рими.

Не треба подвигів, не треба клятв,

Лише будь поруч — просто, не на показ.

Бо доросла любов — не блиск і не страх,

А спокій, що в серці росте для нас.

Якщо я холодна — обійми, не докоряй,

Якщо мовчу — посиди, не клич на розмову.

Я не шукаю раю — я вже його маю,

Коли ти дивишся тихо, по-новому.