ШАЛЕНЕ КОХАННЯ

By Людмила Кравченко

ШАЛЕНЕ КОХАННЯ

Written 2025-08-29

Це шалене кохання,

Не за віком вже зовсім.

Позабуті бажання,

Із трояндами постіль.


Наша пам'ять старіє,

А ми все ще  кохаєм.

Нас життя не жаліє,

А ми все ще прощаєм.


Нам обрізали крила,

А ми знов виростаєм.

Піднімаєм вітрила,

В небесах ми літаєм.


Обнімаєм словами,

Ловим посмішку ніжну.

Ми цілуєм устами,

Локон кіс білосніжних.


Ми до Бога знімаєм,

Вкриті зморшками руки.

Ми шалено кохаєм,

Позабувши за роки.


І стук сердця і подих,

Ми не можем забути.

І нас з розуму зводять,

Рідні, ніжні ті руки.


А душа так тріпоче,

І вогнем так палає.

Вона хоч і жіноча,

Та шалено кохає!!!