щастя

щастя – воно вже склалось

із глибини і болі

названої недолі,

вогкої німоти,

з крові у здутих венах

часу, де грають ролі

хвацькі, веселі , кволі

з цукру і гіркоти,

вийти чи залишитись,

врешті додавши вітру

в глину шляхів палітру

пісні глухих стежок?

стрінеш на роздоріжжі,

наче Лерне́йську гідру

щастя своє безсмертне

в сонмі людських казок…