ще кілька дощів...

ще кілька дощів —

витріщаються вікна —

фотопастки пташиних

зіниць вихоплюють

злети й падіння роси —

тремтливої — наче дізналася

про існування скла —

тримайте тепер її семеро

кольорів —

ще кілька дощів —

і совине пір’я стає корою з

підвітряного боку терпіння

і промоченим горлом

земелька вискрипує

на зубчиках корінців

і дзеркальність калюж

не транслює наживо

перехід обрію на червоне —

ще кілька дощів —

язиками мурахоїдів —

цілуватимуть приспаних

мурашиних королев

і трава зачинить стежку назад

і мов цирульник цвіркун

гострим надкрильцем бритиме

густину дотику

вологих стебел до стебел —

ще кілька дощів —

упродовж яких

переосмислення свободи

розбиває цівку на краплі —

ще кілька дощів —

й переповниться

пусткою

порожнеча

06.05.24