Ще раз про доброту
By Неоніла Володимирівна Гуменюк
Written 2020-04-30
Один лиш вчинок необачний
В душі болючу лишить рану,
Дошкульного достатньо слова,
Щоби аж серце похололо.
Легше від того комусь наче,
Коли душа твоя заплаче.
А ле Всевишній усе бачить,
За усе зло колись відплатить.
Хоч згодом будеш жалкувать
Та не повернеш все назад.
Щоб не накликать собі бід,
В житті добрішим бути слід.
2018 р.