Шепочуть зорі мерехтливо

Шепочуть зорі мерехтливо,

Минулі згадують часи,

Коли сміялися щасливо

У сяйві райської краси.

Коли не мала пекла вічність,

І всесвіт радістю буяв,

Не рахувала потойбічність

Що гріх у святості відтяв.

Блаженство всюди царювало

Із рівновагою буття,

Гармонією дивувало

Зіркові думи й почуття.

Жаліються шепочуть зорі,

На спомин промені летять,

Долають далі неозорі,

З пітьми безодні миготять.

Тому й не мають щастя люди

Що зорі спогадом живуть,

А долі сповнені облуди

Людей до пекла стережуть ...

29.05.2021