Шевченко

я зашкодив сатані і тепер діла пропащі

із кумедних валунів обізвався дикий пращур

перестріне на валу і гаркаво засміється

гляньте юному ослу чорна жриця віддається

я забуду прорости на задвірках сеї мови

де літаючи кроти будуть свідками єгови

де повітряні шари як модерні одаліски

де у прихистку чадри верховодять голі мізки

але хай живуть усі на порепаній долоні

рештки снів і голосів поцілунків і агоній

хай знервованим роям не підставлять голу шию

хай доконують а я братолюбієм укрию