Щастя згублені ключі

Щастя згублені ключі.

Якби їх знайти хутчій!

Пошукати в лісі, в полі,

запитать, зустрівшись, Долі:

“Ти горою, Доле, йшла,

чи мої ключі знайшла

з золотими обідками?

Щоб пізнати, що ті самі,

там намітку під кісник

накарбовано з весни.

Чом я пояс попустила?

Не інакше — вража сила.

Чом цяцькований обруч

не тулила обіруч?”

Посміхнеться оком Доля:

“Довгі, довгі луки поля

і темніший ночі гай.

Як згубила, то й шукай!”