“Ще б книгу книг створити у безсонні”

Ще б книгу книг створити у безсонні,

Іще б одну відкрити пектораль.

А та, що ходить з гострою косою,

Колись прийде і скаже: “Помирай”.

І все. І край. Нічим,не ублагати.

Не знайдеш для амністії підстав.

Не скажеш, що не встиг ще докохати,

Не все повідав і не все зверстав.

На все був час. На все була година.

Сам не зумів прожити до ладу.

Сам і плати. А смерть сліпа — не винна.

“Збирайся”.— І зберуся. І піду.

На ріднім небі відсвічусь болідом,

Забуду всі образи і жалі.

Але за все, що в цьому світі звідав,

Скажу спасибі мамі і землі,

Коханій — за вуста її і руки,

Товаришу — за слово і плече.

Ріллі — за хліб, поезії — за муки,

А часові за те, що він тече.