Ще ліс дрімає

Ще ліс дрімає, під снігами під тяжкими

У сонній тиші сплять берізоньки стрункі,

Осики, клени, а дуби старі над ними

Широкі віти розпустили громіздкі,

Ще ліс дрімає, зеленіючі ялини,

Накинувши на плечі білу шаль…

Вслухаються крізь сон, як сумно лине,

Над лісом, пісня вітру в синю даль,

Ще ліс дрімає, сіро – чорний одинокий,

Німий, холодний, сонний і безсилий,

Та розіб’є весна зимовий спокій –

Дзвінкоголосими принесена на крилах,

Ще ліс дрімає, та лиш сонячне проміння,

Руденькі кіски ніжно розплете…

Стечуть сніги струмками під коріння

І перша квіточка весняна зацвіте,

Заграють зеленню травиця і листочки

І ліс дрімаючий пробудиться від сну,

І задзвенять пташині голосочки

В піснях своїх вітаючи весну.