“Ще вчора заглядав, як в сховок, до гнізда”

Ще вчора заглядав, як в сховок, до гнізда,

і бачив щілин шість, шість отворів жаждливих,

зозуля перелітна вже з голосу спада,

і зелен-світ постав сьогодні, наче диво…

Спустошилось гніздо, і ти немов збіднів,

бо ж до колишніх втрат щось нове додалося,

виходить, збагатів: додав до інших днів

і листя, пташенят і… все, що віднялося…

Та що тобі до тих арифметичних дій,

куди ти ластівок відклав на рахівниці?

І про гніздо забув, і виводку зрадів,

і упізнав себе в розширених зіницях…

***