“Що може віщувать про плід тернова квітка?”

Що може віщувать про плід тернова квітка?

Оголеність стебла не змінюється в звук.

На грубих чагарях лежить легка намітка,

заплутавши в собі бджіл золотий ланцюг.

І просторінь крихка розкрилася в незнане,

покірно ведучи свій погляд, щоб збагнуть,

чом неодмінно в цих мережах тонкотканних

доцільність а чи лад присутні мають буть?

Цвіте? Нехай цвіте. Само все по собі…

Не ранить спогадів, не будить криво думки;

а що за втіха в тій порожній ворожбі,

коли легкі слова загірчують скуштунки.

Проте ласкавлюсь сам до білого суцвіття

і в гордощах своїх стаю на рівень з ним,

щоб з пам’яті вчитав метелик перелітний

і все це заховав до іншої весни.

***