“Що вам сказати, мамо”

Що вам сказати, мамо,

Праведнице безталанна?..

Темрява ходить не прямо —

В неї душа захланна.

Всюди пекельне рало,

Що вимагає покори,

Навіть шляхи заорало,

Навіть обстригло гори.

Маємо власну домівку —

Отже, Всевишній з нами…

Вже ми навчились корівку

Пасти попід тинами.

Ріки пересушили.

Переробили природу —

Тільки б нам душі лишили

Не вкоротили роду!

Темрява ходить не прямо —

Є в неї пишне гасло…

Горщика ставте, мамо,

Доки в печі не згасло.

12.02.1974