“Щоб мені боліло”

Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері,

а зайду зовсім не туди, куди йшов.

І тоді з’явиться біль, і я не знатиму,

куди сховати ту блискучу монету,

щоб і сам не бачив :

зашити в пухову перину,

кинути в копицю сіна

чи покласти на дорозі, щоб сороки вкрали ?

Виміняю мою блискучу монету на коника,

зачну свистіти, може, подумаю, що мені не болить,

бо на глиняному конику хіба далеко поскачеш !