Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні

З циклу «Нотатки фенолога»

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні —

переповнена дійством напружена мить.

Передчасні світанки, мов сурми невсипні,

понад нами гучать, аж у грудях шумить.

Ще вокзали, мов нефи,— порожні і чисті,

ще на шпалах роса і прозорий перон,

але перші прожилки пожовкли у листі,

ніби торкнуті легко вологим пером.

Ми приходимо вчасно, як світло в кімнати,

нас вагони підносять на вищім витку,

але як наздогнати, ну як наздогнати

цю втікачку, цю зелень, солодку й терпку?