Щось хвилює моє серце без упину

П’ятниці 13 присвячується.

Щось хвилює моє серце без упину,

Щось мій тривожить спокій мить у мить.

Не заспокоїти мене ні на хвилину

В очах жаданий образ загорить.

І тут мій погляд раптом зупинився.

І,мабуть,також секунди дві

На мене загадково ти дивився,

Й розвелися наші погляди прямі.

Що потім я дізналась,здивувався,

Побачивши мене ти перший раз.

І,мабуть,ще тоді ти здогадався

Що ніхто більш не розлучить нас.

Відтоді кожен день був особливий,

А ніч вже не була така пуста,

Бо голос чула твій я не зрадливий

І сяяла твоя в нім простота.

В кожнім слові впізнавала я себе.

І мої,здавалось,ти думки читаєш.

За це і покохала я тебе,

Ти десятки мене років ніби знаєш.

З сліпим говорила я вікном

У ньому твій голос почувши.

Я хочу огорнутись теплим сном,

Його вібрацію лунку почувши.

Що він шептатиме у сутінку мені

Дивну мелодію,для серця насолоду,

Коли світло не побачу на стіні,

Тоді відчую знову я свободу.

І знову ми залишимось самі

І лиш для нас ця тиша заспіває,

І очі твої бачу лиш одні,

І час наш разом чую як минає.

Й серце не відчує вже сильніше,

Й душа,здавалось так не полетить,

Якщо поряд зі мною буде інше,

Неприборканою пристрастю горить.

Так багато тобі хочу розказати,

Та мені не вистачить,як завжди слів.

Та все ж змогла подарувати

Тобі те все,що ти давно хотів.

(с) Мілена

12.01.2013