Шість океанів (40)

Безкрайній океан,

він ніби її очі.

На кораблі, в туман,

пливе, бо серце хоче.

І кожна синя хвиля,

здіймається все вище.

Морського короля,

пітьма до себе кличе.

Мов порвані вітрила,

шматує із середини.

Бо та, котра не вірила,

пішла на дно з сиренами.

Знайти кінець води,

дістатись краю світу.

Не зміг її знайти,

лишив чашу розбиту.