Шизофренія

Я прочитати дам вогню твої листи,

А фото покладу чим глибше до шухляди, –

І потім сам-на-сам для пані Самоти

Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,

Що зранили навік понівечену душу, –

І запалає вмить від болю голова,

І пісню я на крик перетворити мушу.

Казали фахівці, від цьо́го ліки є.

Але шукають їх, як правило, не в то́му:

Хтось на траву підсів, а хтось банально п’є.

А я би так не зміг, дарма́ що «не всі дома».

Як Во́ланд і казав, руко́пис не горить.

Та й фото на стіні, як за́вше, боввані́є.

Я знову все почав. Можливо, хоч на мить

Любов яви́ть мені моя шизофренія...