Шляхтич

Мша кінчилась у костьолі,

Люд порозсипався,

У костьолі тілько шляхтич

Убогий зостався.

Та ще десь за образами

Захристиян лазить,

То святих там заслоняє,

То в них світло гасить.

Обдивився кругом шляхтич —

Не видно нікого,

Та живенько, де Антоній,

Припав до святого:

«Błagam cię, człowieczku święty!

Błagam cię, Antoni!

Podaj, serce, mnie pieniędzy,

Niech ja kupię koni!» *

А тут йому з-за святого

Грубий голос чути:

«Nie dam, nie dam dla gałgana,

Nie dam i na buty! » **

І в минуті бідний шляхтич

На ноги схопився,

Подивився на святого,

Ближче підступився.

«Dałeś, nie, Antoni święty,—

Каже до świętego.—

Tylko nie kpij — jestem szlachcic,

Nie pozwalam tego!» ***

___________________________

* Благаю тебе, святий чоловіче,

Благаю тебе, Антонію!

Дай, серце, мені грошей,

Я куплю коней! (польськ.) — Ред.

** Не дам, не дам негідникові,

Не дам і на чоботи! (польськ.) — Ред.

*** Дав ти чи ні, святий Антонію, —

Каже до святого,—

Тільки не глузуй — я шляхтич,

Не дозволяю цього! (польськ.) — Ред.