Сонет 18

By Микола Мотрюк

              Сонет 18

Written 2021-01-18

Шлях прокладає сонце навпростець,

Дерева розпуска колючий іній,

На склі картини папороті й лілій

Пером незримим написав митець.


Живемо ми, та тільки без сердець,

На длані щось шука в сплетінні ліній,

Нам гороскопи важливіш гомілій,

В нутрі в нас не вогонь... а - каганець...


"Чи ми причасні Тайної Вечері?

Куди йдемо? Які відкриєм двері..?" -

Ці запитання не турбують нас...


Лунає плач із ясел у печері:

З небес зійшов і воплотився Спас...

Прийди же в наші, Господи, оселі!



08.01.21