Що краще?

Що краще?

Зустрілись, якось, у неділю два куми,

Відсвяткувать минувші іменини,

Потроху до кондиції дійшли,

Згадали про проблеми медицини:

- Ми з вами, друже, люди двох епох,

І неодмінно з часом постарієм,

Будем сидіть на пенсії удвох,

А раптом чимось хитрим захворієм?

- Мені болячки хитрі згадувать облом,

Ви краще просвітіть мою персону.

- Ну, перша – це Альцгеймера синдром,

А другу звуть хвороба Паркінсона.

- Знайомі прізвища, неначе б то з афіш,

Але конкретно в чому річ не пам’ятаю,

Давайте вже розказуйте скоріш,

Що при хворобах тих з людиною буває?

- Так, так! Я в цих недугах знаю толк,

У паркінсоніка трясуться руки, як з похмілля,

Не має змоги толком зав’язать шнурок,

Зате, в садку, трусити зручно гілля.

З Альцгеймером там трохи навпаки,

Приходить ця хвороба поступово,

Ти можеш легко зав’язувать шнурки,

Та пам’яті нема – злизала язиком корова.

Не знаєш хто ти, як твоє ім’я,

З ким спав, що їв, заначку де заникав,

Чи це твоя, чи не твоя сім’я,

Куди ходив і з ким про що балакав.

- Зробив я, куме, з цього висновок один,

Що з Паркінсоном не настільки важко.

Все ж краще трохи коньяку пролити на штани,

Чим взагалі забути де поставив пляшку.