Що мені тобі ще прокричати

Що мені тобі ще прокричати

Полум’ям розбурханих зіниць?

Ти весь вечір проридала в чати

Я ж тут на підлозі горілиць.

Дим в ночі – агонія цигарки

Що в мені ти хочеш задавить?

Ніби зустріч перша біля арки,

Щось велике вмить благословить.

Я стою і дихаю в кватирку

Мій до міста вивчений портал

Розкопала серце, ніби нірку,

Кажеш в спину, що не ідеал.

Що ж, я звик уже стріляти в скроні

Мріям, що не збулись навесні,

Як дитина в материнськім лоні,

Мить добра прокинеться в мені.