Щоб серцю затишно було

By Неоніла Гуменюк

Written 2022-06-22

Уже відлетіли замріяні весни,

Немов легкокрилі птахи

І літо квітуче птахи вже понесли

Далеко-далеко кудись.

А вітер життєвої осені віє,

Прийде незабаром сама.

Але відчуваєш - душа молодіє,

Іще далеченько зима.

Колись вона прийде звичайно й до мене

І зморшками вкриє чоло.

Та холодом серценька хай не торкнеться,

Там затишно й тепло було.

2021 р.