Щодня все відчутніший подих зими. 

Щодня все відчутніший подих зими. 

Холодними ранками іній сріблястий.

І сонце пізніше встає із пітьми, 

Щоб променем першии на землю упасти.

На темному озері крига тонка, 

Під дахом бурулька на радість дитини.

Дивуються діти: чия це рука

На вікнах щоночі малює картини?

У танці кружляє сніжинка мала, 

Веде хоровод завірюха завзято.

А люди усюди шукають тепла, 

І вірять у диво, й чекають на свято.