Шось тут пахне Іздриком

Дальше гадаєш на чайній гущі?

Може поспи, бо вайб минає,

Візьми за руку - посидь, послухай,

помовч, поскигли, пусти до раю.

Затримай подих, дивися вгору.

Цей сон глибокий і нічка тиха.

Лягти б і вмерти з тобою поруч,

І не жаліти, що ніч не дихав.

У нас з тобою всьо було чьотко,

як в бога дома, як “діти в школу”.

У нас на двох одна “розчоска”,

одне повітря, одна утома.

Якщо не спати, то можна вмерти.

Не вмерти теж, мабуть, хуйово.

Візьми цигарку, накрийся пледом

і зігрівай мене поступово.

Бажання спіле, мов мідна груша,

І я конаю, не сплю, не плачу.

Зазирни, мила, мені у душу,

Гадай на гущі у срібній чаші.

Ба більше скажу, вставай, принцесо,

Я вже подихав тобі у вухо.

Вже пів на сьому, я піду спати.

Ставай на шухер, ставай на шухер.