СІ

В слухавці твій голос пролунав,

В серці зачепив струну печальну.

Ти колись кохання розтоптав,

І мене ти відштовхнув безжально.

Ким тоді для тебе я була?

Та ніким, ну просто так – знайома,

Я ж страждала, спати не могла,

Цілу ніч блукала я по дому.

Дім порожній, по кутках печаль,

І самотність загляда у вікна.

А мені кохання того жаль,

Та без нього жити я вже звикла.

Думала, що час уже настав,

Той, коли в душі все відболіло.

Голос твій кохання нагадав,

І струна печальна забриніла.