Сиджу я над селом, дивлюся,

Сиджу я над селом, дивлюся,

І думку гіркую гадаю.

За мир в країні все журюся

Щоб ворога не стало в краю.

Вже стільки землю шматували,

Вже стільки крові пролилосЯ.

А люди завжди бідували

Не легко всюди їм жилося.

І молоді не видно в місті,

Усі від ляку поховались,

Це в двадцять першому столітті?

Коли ще люди так боялись?

Та вірю я, що Бог поможе,

Що злагода прийде в країну

І заживемо ми добротно,

У вільній стороні ЗАВІТНІЙ.