Сіль землі

Як чумаки колись по сіль

ішли від рідних хат і піль,

хоч в серці туга, жаль і біль,

— ішли у Крим —

так ми за море подались,

хоч заповіли-поклялись,

що ми ще вернемось колись

у рідний дім.

У преріях сини степів

знайшли найбільший скарб скарбів:

вільне життя і гордий спів —

свободу — сіль землі.

Чумацький знаємо звичай:

гостинців скрині повні вкрай —

ми привезем у рідний край

свободу — сіль землі.

1975