Silenzio

By Маркіян Козак

Written 2024-06-17

відведи мене туди,

де зорі падали колись,

де сонце видно крізь стежину,

і гори покривають сніг.

це місце спокою душі,

де місяць сяє як уві сні,

і хмари закривають рани,

щоб не побачити, все те,

що приховало нам майбутнє

тому, живіть сьогодні, у цей день

щоб завтра стало ясно.

не треба кудись йти,

про щось думати чи знати,

лиш пам'ятайте ви одне,

любіть сьогодні, а не завтра.