симфонія міста

Гримучим сном дрімає місто,

Слова лягають на спочин.

Оркестр зір заводить пісню,

Щоб час на струнах відпочив.

Завулками крадеться тиша,

Густа, неначе карамель,

Романтики кидають вірші

У сплетену хмелем юрбу людей.

У поцілунках в’ються душі

Міських примарних ліхтарів -

Схилили голови, мов груші,

На варті в приміських богів.

Із дому в дім тече нестримно

Артеріями міста пісня зір,

Будинки наповняючи інтимом,

Пронизуючи радіо ефір.

Плетуться вулицями труби,

Неначе павутини павуків.

Позують кам’яні споруди

На подіумі в світлі ліхтарів.

Дорога пахне чадним газом,

Мов ноти, падають молекули свинцю,

Відспівуючи раз за разом

Півмісячну симфонію творцю.