Символітський спогад

Губиться в осінніх тонах видноколо

Червоно-малинових, жовтогарячих

І сон підступає поволі; тихо навколо

І за вікном чути лиш щебет ластів'ячий

На бездонно-чорній нічній пастелі

Сходить місяць срібний, сяйливий

І під ним, як вогник у темній пустелі

Загорається перша зоря несміливо