Молодший, першим, нас покинув Син

Сини, це наша кров і біль в житті

Було їх двійко, чом тепер один

Ви поряд з нами, завжди як святі,

Мить... - надорожчі... до зірок глибин...

Навіщо з найсильніших сліз журби.

Прекрасних слів та доброти людей.

Життя… своє по різному ж, як би,

Не панувало зло  рашен - ідей...

Один, один залишився синок,

Онуків дарували разом нам...

Не бачать люди, навіть щастя Бог,

Як краще жити, шанувати храм...

За сімдесят батькам… - цар, чом війна

Жене селян хутчіше за царів...

Куди не глянь війни провина зна,

Шукає сиріт та мільярди вдів...

Дорожчий за життя… ж Бо... - хліба смак...

- Живі, дорожче всіх чудес Землі...

Сини… їх двійко й буде, хоч, ти так

Біда, застигла на небес чолі.

Ви поруч з нами, завжди як святі,

Мить... - надорожча... до зірок глибин...

Сини, Ви, наша кров і біль в житті,

Було Вас, двійко, днесь, тепер... - один.