Синові

Знов лягає дорога

Від воріт, від порога,

Чи здолаю її, чи пройду?

Я піду, я поїду,

Відведу лиху біду,

Може щастя синочку знайду.

Вийду я в чисте поле,

Сину, сину, соколе,

Я до серця тебе пригорну.

Буду мрію плекати,

Буду Бога благати,

Щоб додому тебе повернув.

Моє серце втомилось,

Мої ніженьки збились,

Та в дорогу збираюся знов.

Я несу тобі, сину,

Кожну мить, щохвилини

Жаль щемкий – материнську любов.