Система освіти
By Тарас Іщик
Written 2019-02-17
Ми заручники системи освіти,
вона вказує, що нам робити.
Де стояти, а коли сидіти,
а ще каже, як вчитися вчити.
20 років зубрили підручник
і писали в косу ми лінійку,
та не знали, що десь ще заручник
оплакує отриману двійку.
Хотілось волі, свободи і пива
і нічого в житті не робити,
щоб в руки заскочила риба
і палець об палець не бити.
Нас клали лицем у фекалії
і казали, які ми нездари,
що ми лиш паскуди поганії,
які сесію літню не здали.
Вони ржуть із нас і щоденно,
в них більше нічого немає,
крім злості літру енного,
яке випивають жадоби ковтками.
Я плюю їм в обличчя і молюся
за душі їх ниці й ображені,
за нерви, які ще оголяться,
за слова їхні жовччю заражені.
За те, щоб їм вирвали жало,
за те, щоб їх теж учили,
за те, щоб дітей було мало,
за те, щоб знущання спинили.
Ми заручники системи освіти,
ми не станемо більше терпіти,
ми лиш хочемо спати і жити
і не бачити ваші терміти.