СИВИНА ЛЯГЛА НА МОЇ СКРОНІ

 Сивина лягла на мої скроні,

Хоч роки ще зовсім молоді.

Життя моє, неначе на долоні...

Багато що я бачила в житті.

Сивина лягла на мої скроні...

Пройдені дороги у житті.

Бувала я, неначе у полоні,

Бувала я також на самоті.

Сивина лягла на мої скроні,

Нелегким давався кожен крок.

Роки неслись, немов расові коні

І залишали по собі урок.

Сивина лягла на мої скроні -

Вона, мов мапа пройдених років,

Вона, немов лунке відлуння дзвонів,

Немов вінок усіх прожитих днів.

Сивина лягла на мої скроні...

Це наче слід прожитого життя.

І не ставало їй ніщо на перепоні,

Та кожен день прожитий - відкриття.

28.01.2018 р.

© Copyright: Клавдія Дмитриюів, 2018

Свідоцтво про публікацію №118012900233