Скарбниця літа

Чарівне літо щедрою рукою

Вплітає самоцвіти у траву,

Та омива водою дощовою

Огранку ювелірну і живу.

Рожевим кварцем зірочка ранкова

Чіпляє бірюзові небеса.

На пелюстках, мов магія казкова

Іскриться діамантова роса.

Тон задає смарагдова долина,

Як тиха гавань потаємних мрій,

Де унікальна кожна хворостина,

І кожна квітка — камінь дорогий!

Вуста у маків — пристрасті рубіни,

Немов цілунки літа навкруги.

Розкрили очі, сині як сапфіри

Волошки та петрові батоги.

Дивують зір ромашкові перлинки,

У літа ж досконале ремесло!

Їх золоті, маленькі серцевинки

Дарують світу сонячне тепло.

Топазами насичені суцвіття

У пижми, звіробою й буркуна.

Барвіє аметистове поліття

З люпину, іван-чаю й плакуна.

Мигтять опали, жевріють гранати,

Горить на сонці яшма та бурштин.

Вплітає літо райдужні агати,

Як талісман смарагдових долин!

І неможливо зміряти в каратах

Усі скарби, що літо набуло.

Бо їх ціна — не золоті дукати,

А все живе, святе, земне тепло!