Скажена орфографія

Я кричу буквами, що рвуть сторінки,

Мої коми — як удар молотка,

Мої крапки — як точка в лоб,

І всі великі літери — то моя броня.

Хочеш мене переробити? Забудь!

Я — не словник, не правила, не буквар,

Я — диктатор своїх рядків,

І кожна помилка — як крик свободи.

Ти думаєш, можеш мною керувати?

Ні, я сплю на текстах, що палять очі.

І якщо ще раз спробуєш —

Бачиш чорта рогатого? Він із моєї клавіші.

Я така, яка є,

І мій абзац б’є сильніше за твої «але».

Скажена орфографія — це я, Любочка,

І хто проти — хай готує шапку.