Скажи мені, Дніпре

Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні,

Із серця якого народжений ти?

Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні,

З якої упав на степи висоти?

Чи, може, скорившись клекочучій силі,

На землю упав лютувать, і стогнать,

І чорним вітрам дарувати хвилі,

Щоб клопоту з ними й зажури не мать?

Чи, може, упав ти на груди століттям

У водах своїх освятити час?

Та сонце твоє узялось верховіттям,

І стогону твого напився Тарас…

Чим далі у вічність, тим в юність далі,

Тим вище Тарас над тобою стає,

І, повен минулих надій і печалі,

Сьогодні він серце тобі віддає…

Клекочучий Дніпре! В якому народі,

В якому народі народжений ти?

Немеркнучий Дніпре! В якім переброді

Народ переходить в майбутні світи?..

Ти в мого народу течеш біля мрії,

Течеш біля серця безсмертям своїм,

Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії

Все кличуть тебе крізь степи та гаї?..

1960