Скелети у шафі (169)

By Максим Марков

Written 2024-06-21

І ти - моя гламурна киця,

мене так вабить обрис твоїх губ.

Між нами тихо жевріє кориця,

де вперше цілувались стояв дуб.


Вродлива, хитра діва, мов лисиця,

а сексуальна, мов богиня з Риму

І кожну ніч твоя фігура сниться,

у снах же не лишаєш навіть диму.


Хочу розкрити всі твої секрети,

і дослідити кожен клаптик твого тіла.

Знайти у шафі всі твої скелети,

поки могла, душею ти горіла.


Забрати у полон і твоє серце,

привласнити собі твій милий сміх.

Знайти для нас єдиних, тихе місце,

і там удвох сховатись від усіх.


Залиши тебе без краплі суму,

весь негатив залити вщент бензином.

Взяти сірник, без жалості і шуму,

спалити поле болю разом з млином.


Моя ти неприступна королево,

буду твоїм хранителем завзято.

Якщо потрібно, буду битися і з левом,

і увесь світ в облогу буде взято.